Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Гатчина

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Бро! Сегодня я тебе расскажу историю, которая оторвана от реальности! Вчера я решил закинуть закладки и побродить по трендовому торговому центру. Конечно, меня тянуло на колесико, в мясо, потому что, как известно, кодеин – это в высшей степени прикольное дело!

В общем, я вошел в тот космический мегамолл, и мой взгляд просто залился радугой ярких вывесок, предлагающих самые свежие колесики и закладки. Я залез в один из магазинчиков, чтобы поискать что-то поприличнее. Вдруг зашло группа качков, и я понял, что это те самые ребята, которые ганджу кушают, как пельмени. Я тут же залез в душу и попытался не казаться наркоманом комиком.

Ребята, я тебе не скажу, какое они внимание привлекли! Все смотрели только на них, а я облизывался зашедшими закладками и колесиками. Но я держал себя в руках и не побежал крысить у них. Я был решительно настроен – скипнуть этих качков! Я рвался к своей порции ганджи!

Продолжая свою прогулку, я встретил старого друга, который тоже был настроен закладками. Он мне рассказал про новые тренды в мире наркотиков и разогрел мою душу. Что-то побеседовали, посмеялись, и я продолжил свое путешествие по торговому райскому уголку.

Следующая остановка – аптека. Я знал, что тут можно найти колесики, но только если ты отжигаешь стелсом. Я подошел к прилавку и взял кучу разных банок со всякими таблеточками. Потом, как настоящий герой-наркоман, я пропустил их – скинул в сумку, не попав на камеры видеонаблюдения. Моя коллекция только увеличивалась!

Затем я зашел в магазин одежды, чтобы потратить свои кровные деньги на что-то стильное. Внезапно я увидел жирного дизайнера, который тоже собирался закабылиться. Мы поговорили, и он рассказал мне про новый трендовый хит – закладки в виде крыс! Я был в шоке, и мгновенно решил завтра купить себе такую же.

Часы шли, и я почувствовал, что пора заканчивать свою наркотическую одиссею по торговому центру. Я уже вовсю чувствовал радужные оттенки ганджи, и мне хотелось спрыгнуть счастливым наркоманом с обрыва прямо в объятия вечности.

Но перед тем, как я уйду, нельзя забыть зайти в кафе и попить кофе с трендовым кексиком. На мне было огромное количество закладок, и я разложил их на столике. В конце концов, я заслужил небольшой перерыв, чтобы насладиться своим трофеем. Пришла официантка и увидела эту гору закладок. Она удивленно взглянула на меня, почесала лоб и ушла прочь.

Я остался наедине со своими колесиками, закладками и ганджей. Как же это круто – быть наркоманом комиком и гулять по трендовым торговым центрам! Всем рекомендую – попробуйте, и вы почувствуете себя настоящим героем, даже если только на время своего приключения!

На этом мой рассказ заканчивается.